Директори музичного училища
з 23.08.84. по 16.10.96.– Кобялко Віталій Дмитрович
Кобялко Вiталiй Дмитрович (13.10.1938 – 17.01.2010) – баянiст, педагог, уродженець с.Уласово-Русанівка Старосинявського району Хмельницької області.
Першим учителем гри на баяні був батько. Закінчив Чернiвецьке державне музичне училище (1958р., клас В. Анiна), Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (1966р., клас професора В. Воєводiна).
Трудову діяльність розпочав у Новоселицькій дитячій музичній школі Чернiвецької області в 1958році. Працював заступником директора з навчальної роботи Tаганрозького музичного училища (Росiя, 1976-1982р.р.). Працюючи в Чернiвецькому музичному училищі iм. С.Воробкевича (1964-1976р.р., 1998-2009р.р.-викладач, викладач-методист вищої категорiї, 1982-1984р.р.- заступник директора з навчально-виховної pоботи, 1984-1996р.р.- директор) був багаторiчним учасником педагогiчного ансамблю народних iнструментiв, заснував у Чернівецькому музичному училищі класи бандури та гітари. Чимало випускникiв його класу стали студентами вищих навчальних закладів. Працюючи у Чернівецькому музичному училищі на посадах заступника директора з навчальної роботи та директора налагодив плідну працю з пошуку та вихованню обдарованої молоді
Серед вихованцiв училища того часу народні артисти України Георгій Агратiна, Павло Дворський, Іво Бобул, Софія Ротару, Микола Мозговий, народний артист Молдови Олександр Самуіле, заслужені діячі мистецтв Росiї Олександр Лoгiнов та Віктор Мороз, заслужені артисти України Дмитро та Назарій Яремчуки, Василь Данилюк, Андрій Войчук та багато iнших.
Як голова обласного методичного об`єднання органiзовував методичну роботу серед вчителiв ДМШ краю, творчi зустрiчi з вiдомими митцями, педагогами, зокрема професорами Анатолієм Онуфрiенком, В’ячеславом Воєводiним, Михайлом Оберюхтіним, Володимиром Бесфамiльновим, Василем Герасименком та iншими.
За особистий внесок у розвиток культури Буковинського краю, багаторічну працю, значний внесок у справу естетичного виховання молоді вiдзначений грамотами Мiнiстерства культури, управлiння культури Чернiвецької облдержадміністрації, нагороджений медалями «За вiдмiнну роботу», «За звитяжну працю», «Ветеран працi».
Із 25.08.81. – Павлов Олег Ілліч
Із 06.09.74. по 29.07.81. – Козлов Семен Михайлович
Із 13.10.52. – Румянцев Леонід Михайлович
(піаніст, хормейстер, педагог. Заслужений працівник культури УРСР (1973)) Народився у сім’ї священика, мати – лікар. Після закінчення Тамбовського музичного училища (1938), навчався у Московській консерваторії (1938-1941). У роки Великої Вітчизняної війни у складі 4-го Українського фронту пройшов від Сталінграда до Варшави. З концертними бригадами виступав перед бійцями на фронті, у госпіталях. Після 1945 р. працював хормейстром у в ансамблі Прикарпатського військового округу, що базувався тоді у м. Чернівці. З 1951 р. – завуч музичної школи № 1 і одночасно соліст Чернівецької обласної філармонії, впродовж 1952-1965 рр. – директор і викладач по класу фортепіано Чернівецького музичного училища.
Із 08.08.51. – Драго Ігор Борисович
(український композитор. Заслужений артист України (1974). Член Національної спілки композиторів України)Народився З листопада 1923 р. в Пермі (Росія). Закінчив Одеську консерваторію (1951, клас К.Данькевича). Автор кантат, ораторій, музики до кіно- і телефільмів: «Свято на Тарасовій землі» (1964), «Балада про мужність» (1972).
Із 22.09.48. – Крижанівський Богдан Володимирович( український диригент і композитор)
Народився 24 серпня 1894 року у Львові в родині адвоката. У Львові минули дитячі роки. Тут вчився в гімназії, змалку виявив неабияке захоплення музичними інструментами (скрипка, віолончель, фортепіано).Закінчивши Вищий музичний інститут ім. М. В. Лисенка, за класом фортепіано 1916 року подався до Відня продовжувати навчання з теорії музики і композиції у столичній Кайзерівській Академії музики й виконавського мистецтва. Через несподівану смерть батька повертається до рідного міста. Під час Першої світової війни (1916-го) вступив до лав УСС — увійшов до складу 1-ї січової оркестри організованої Михайлом Гайворонським. На весні 1918 р. при вишколі УСС вже у ранзі диригента очолив 2-у січову оркестру.У 1918 р. разом з Левом Ґецом та Василем Бобинським уклав «Антольогію стрілецької творчости», оригінал якої був створений рукописно на взірець старовинних книг, прикрашений великою кількістю заставок та ілюстрацій. Щоб ознайомити з виданням ширші кола української громадськості, було зроблено його фоторепродукування. Брав участь у діяльності нового українського театру у Львові, у цей час він знайомиться з Лесем Курбасом, Амвросієм Бучмою,Мар’яном Крушельницьким та іншими видатними акторами.В 1920-му, внаслідок лютневого пакту укладеного між УГА та ЧА, увійшов до лав ЧУГА. У тому ж році стає одним із організаторів Українського драматичного театру ім. І. Франка (у Вінниці, з 1926 р-у Києві). Завідував музичною частиною Львівського театру ім. М. Заньковецької, був завідуючим і диригентом столичного театру «Березіль». Згодом працював у драмтеатрах Харкова (в 1930 р. очолював оркестр 1-го українського театру музичної комедії), Ташкенту (1931–1932 головний диригент місцевого Оперного теару), і насамкінець — Чернівців (з 1945 р.).Початок 50-х для композитора став часом важких випробувань. У Другій світовій війні загинув єдиний син Ігор. Після написання Крижанівським музики до поеми М. Бажана «Данило Галицький» (1942) композитора всіляко цькували. Наклеювали ярлики, націоналіста та петлюрівця (за музику до пісні «Гей, наливайте повнії чари, щоб через вінця лилося» та інші). Посипалися анонімні доноси, відвернулися друзі. Та незважаючи на обставини та стан здоров’я (захворювання на туберкульоз) Крижанівський розгорнув велику і плідну діяльність як організатор різних мистецьких колективів, як директор музичного училища та викладач.Помер Богдан Володимирович 20 квітня 1955 р., похований на центральному кладовищі в Чернівцях.
Із 16.07.47 – Щербина Дмитро Миколайович
Із 15.04.44. – Попаденко Антон Макарович
Із 4.1940 – Чижський Василь Іванович
Директори культурно-освітнього училища
СКРИПНИК ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
(1990-1997)
Скрипник Євген Миколайович народився в селі Щербинці Новоселицького району Чернівецької області. Закінчив Щербинецьку восьмирічну школу (1963р.), Новоселицьку СШ №1 (1966р.), курси підготовки керівників художньої самодіяльності при Чернівецькому музичному училищі (1967р.), Чернівецьке культурно-освітнє училище (1970р.), Київський державний інститут культури імені О.Є.Корнійчука (1974р.), Харківську академію культури (1995р.).
Трудову діяльність розпочав у Чернівецькому культосвітньому училищі в серпні 1974 року, працюючи на посадах викладача, заступником директора з виробничого навчання, директором училища. З грудня 1999 року призначений директором комунального учбово-методичного центру культури Буковини, де створював нову підвідомчу установу культури області, яка отримала ліцензію Міністерства освіти і науки України на право проведення освітньої діяльності.
Починаючи з січня 2005 року по вересень 2008 року – заступник начальника управління культури ОДА. Брав участь в організації та проведенні творчих звітів аматорських художніх колективів до 65-річчя утворення Чернівецької області (2005р.), відбірко вий тур Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» (2004, 2006, 2008р.р.), Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», а також готував виставку образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва в рамках творчого звіту майстрів мистецтв та художніх колективів Чернівецької області «Мелодії Буковинського краю» в національному палаці «Україна» (2001, 2004р.р.).
З вересня 2008р. на викладацькій роботі в училищі мистецтв імені Сидора Воробкевича на кафедрі культурології та релігієзнавства і теології філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 2012-2017р.р.. Брав участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, видано 24 статті у наукових виданнях. Підготовлено та видано «Пісенна Кіцманщина» (пісні у записах К.Смоля), «У кожного історія своя» – поетична збірка студентів-культорологів, видано посібники: «Дозвіллєзнавство», «Культурологія», «Методика викладання культурологічних дисциплін», «Управління закладами культури та мистецтв», «Стратегія управління культурою».
Нагороджений грамотами Міністерства культури України (2006р.), Обласної державної адміністрації (1998р., 2004, 2008р.р.), управління культури ОДА (2001, 2004, 2008р.р.).
ПОЛЯК МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ (1986-1990
(український педагог, історик-краєзнавець, публіцист, член НСЖУ (1992), видавець, громадсько-політичний діяч)Народився 12 січня 1941 року на хуторі Фошки, тепер Сергіївської сільської ради Путильського району Чернівецької області Україна. Навчався у початковій школі хутора Фошки, семирічній в с. Сергії, середній — у селищі Путила. Закінчив фізико-математичний (1964)і економічний (1989) факультети Чернівецького державного університету, юридичний факультет Міжнародної академії управління кадрами (2000). Працював учителем Вижницької школи-інтернату, директором Вижницької заочної школи, викладачем Вижницького училища прикладного мистецтва, директором Селятинської середньої школи Путильського району, лектором Вижницького райкому і Чернівецького обкому КПУ, у 1986–1991 рр.- директором Чернівецького культосвітнього училища, заступником завідувача відділом контрольної правової роботи Чернівецького обласного управління праці і соціального захисту. Займався підприємницькою діяльністю.
КОСТИЛЮК ВАСИЛЬ ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
(1974-1986)
КРАСОВИЦЬКА НАДІЯ СПИРИДОНІВНА
(1967 – 1974)
ДЕНЕЙКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ (1963-1967)
АРШИНОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ (1960-1963)
БАХНЮК ВОЛОДИМИР ОНУФРІЙОВИЧ(1950-1960)
АНДРЄЄВ ДМИТРО ПОРФИРОВИЧ
(1945-1950)